Multilingual Folk Tale Database


Information

Author: Αἴσωπος

Translated into Ukrainian

Based on Κόραξ καὶ ἀλώπηξ

Country of origin: Greece

Story type: Raven with a Cheese (ATU 57)

Translations

Arabic - viewaligned

Basque - viewaligned

Czech - viewaligned

Czech - viewaligned

Dutch - viewaligned

Dutch - viewaligned

English - viewaligned

Finnish - viewaligned

Georgian - viewaligned

Hebrew - viewaligned

Japanese - viewaligned

Lithuanian - viewaligned

Portuguese - viewaligned

Raeto-Romance - viewaligned

Sicilian - viewaligned

Spanish - viewaligned

Ukrainian - aligned


Add a translation

Adaptations

unknown author (Albanian) - viewaligned

Βαβρίας (Ancient Greek) - viewaligned

Петко Славейков (Bulgarian) - viewaligned

Antonín Jaroslav Puchmajer (Czech) - viewaligned

Aesop (English) - viewaligned

unknown author (Estonian) - viewaligned

Esopu (Extremaduran) - viewaligned

August Ahlqvist (Finnish) - viewaligned

Jean de La Fontaine (French) - viewaligned

Gotthold Lessing (German) - viewaligned

unknown author (Gujarati) - viewaligned

unknown author (Indonesian) - viewaligned

Phaedrus (Latin) - viewaligned

unknown author (Malay) - viewaligned

Marie de France (Old French) - viewaligned

Ignacy Krasicki (Polish) - viewaligned

Justiniano José da Rocha (Portuguese) - viewaligned

Ype Poortinga (Western Frisian) - viewaligned

Лисиця і Ворона

Αἴσωπος

Якось ворона, пролітаючи над господою, побачила на гаку під дахом шматок м'яса.
«О, сьогодні добре пообідаю!» - зраділа вона.
Вхопила м'ясо та й злетіла на високе дерево.
А внизу саме пробігала лисиця й побачила ворону.
«Еге, тут можна поживитися».
Підбігла лисиця до дерева, задерла голову й мовила улесливо:
- Добридень, орле! Як ся маєш? Ворона не відповідала, бо тримала в дзьобі [12] м'ясо. Лисиця нітрохи не образилася, а співала далі:
- Вибачай, що назвала тебе орлом,- ти ж ворона. Але ти куди гарніша за орла! Яке пір'я - чорне, блискуче, розкішне! Жоден птах не має таких чорних крил і таких прегарних очей!
Лисиця підступилася ближче до дерева, заклала за спину лапи, покрутила пухнастим хвостом, глянула на м'ясо й облизалася.
- Як я могла назвати тебе орлом? Ніколи собі цього не подарую! їй-право, не збагну, чому над птахами повинен царювати орел, а не ти? Хіба зрівнятися йому з тобою красою та розумом? Тільки й того, що орлом величають; скарай мене сила божа - далеко йому до тебе!
Ворона запишалася, аж пір'я розпустила від такої мови.
«Красно говорить лисиця, недарма кажуть, що вона велика розумниця. Треба з нею потоваришувати, вкупі веселіше буде...»
А лисиця тим часом задерла голову ще вище й заспівала вже іншої:
- Нехай того грім поб'є, хто скаже, що ворона вміє говорити. Вона й дзьоба не розтулить, бо не має голосу. Он чому тебе не обрали [13] царем - ти, либонь, німа Навіщо птахам німий цар?
Цього вже ворона не могла стерпіти.
- Кар-р-р! - каркнула вона.- То це я німа? Зараз же проси пробачення! Кар-р-р!!! Та хіба є де птахи з голосом, гучнішим за мій?
Лисиці тільки того й треба було. Схопила вона м'ясо, що випало з воронячого дзьоба, та й засміялася глузливо:
- Вороно, вороно, ти й справді дуже гарна! І станом, і барвою, й голосом; одного лиш тобі бракує- розуму. Коли б мала розум, не слухала б моїх теревенів і не впустила б м'яса з дзьоба.
І лисиця зникла поміж деревами.